ТОП-10 новин за тиждень. Дайджест

  • 2 роки
  • 12.3K
Читать на русском

1. Нові дати подачі з 26 липня у візові центри

На офіційному сайті візових центрів мережі vfsglobal, які допомагають з відкриттям польських національних віз, з’явилася нова інформація щодо дат подачі документів по різних містах.

Особиста подача:

28.07 - Одеса,

29.07 - Херсон, Львів, Ужгород, Івано-Франківськ,

02.08 - Київ,

03.08 - Кропивницький,

11.08 - Запоріжжя, Луцьк, Рівне,

12.08 - Дніпро

13.08 - Харків,

17.08 - Тернопіль.

Подача Новою поштою:

27.07 - Київ, Одеса, Кропивницький, Херсон, Львів, Івано-Франківськ, Ужгород,

28.07 - Запоріжжя,

05.08 - Луцьк, Рівне, Тернопіль,

10.08 – Дніпро,

11.08 - Харків.

Як і раніше, в житомирському, вінницькому, хмельницькому, чернівецькому візових центрах не зазначена найближча дата особистої подачі документів і знову повідомляється, «що місця для реєстрації до ППВА у Вінницькому Консульському окрузі тимчасово відсутні і будуть доступні орієнтовно з серпня місяця».

Як бачимо, різниця між особистою подачею та подачею Новою поштою у більшості міст складає всього кілька днів.

 

2.  Четверта хвиля у Польщі очікується після  літніх канікул.

Прогнозується, що з’явиться четверта коронавірусна хвиля. Її кульмінація або прискорення може відбутися наприкінці літніх канікул. Про це сказав міністр охорони здоров’я Польщі на пресконференції у Вроцлаві.

В останні тижні відбувся переломний момент, і тенденція до зниження виявлених інфекцій вперше змінилася на стабілізовану тенденцію.

«Ми вже маємо збільшення, які складають близько 20% від тижня до тижня, тож це серйозна динаміка», - зазначив глава МОЗ.

Дані за четвер вказують на 126 нових інфекцій  - за попередні тижні середня кількість нових інфекцій була нижче сотні.

Це ситуація, яка з точки зору ефективності системі охорони здоров'я абсолютно не загрожує.

«Ми маємо близько 350 госпіталів та понад шість тисяч ліжок у системі covid. У нас є комфорт і простір для спостереження за пацієнтами», - сказав Недзельський, відповідаючи на запитання журналістів.

Також міністр звернув увагу на досвід інших країн, тобто велика кількість випадків у Великобританії чи Італії не обертається тягарем для системи і не призводить до значного збільшення смертності. Але, на думку Адама Недзельського, все це обумовлено вакцинацією.

 

3. Спецслужби шукали двох друзів в Балтійському морі, коли вони спокійно спали ... в готелі

Чотири години польська поліція, WOPR, Морська пошуково-рятувальна служба, пожежники та екіпаж військового вертольота шукали в Сопоті чоловіка, котрий попередньо увійшов в море і не залишав його.

20-річний хлопець пішов купатися. На березі лежали його одяг, особисті речі - в тому числі документи - і телефон був вимкнений. Тож побоювання, що сталося щось погане, були справжніми.

До пошуків було залучено близько 50 осіб. Поліція зв’язалася з родиною та друзями чоловіка.

Було встановлено, що 20-річний хлопець відпочивав у компанії свого друга. Тож почали шукати двох людей.

Близько п’ятої ранку поліція з’ясувала, що обидва чоловіки спали ... в готелі.

Виявилося, що вони пішли купатися, а коли вийшли на берег, то опинилися трохи віддалік того місця, де залишили особисті речі. Оскільки хлопці речі знайти не змогли, то ... вони вирішили, що просто підуть спати.

Наразі невідомо, чи ця поведінка зазнає наслідків.

 

4.  24 липня набрало чинності розпорядження Ministra Zdrowia (poz.1352 z dnia 22 lipca 2021r.).

Ним вносяться зміни щодо термінів карантину на території Польщі.

Важливі 2 нововведення:

- особи, які поміщені на карантин у зв'язку із захворюванням особи, з якою провадять спільне господарство (живуть), звільняються з карантину через 7 днів після завершення карантину цією особою або ж після отримання нею негативного тесту.

Якщо один із членів домогосподарства є вакцинованим, то на карантин його не відправляють.

- у випадку контакту зі штамом вірусу із невизначеними клінічними та епідеміологічними характеристиками або підвищеною вірулентністю по відношенню до штаму, який є домінуючим в даний час на території Польщі, АБО контакту із джерелом захворювання, санітарний інспектор приймає рішення про обов'язок карантину, який триватиме 21 день.

У 2 ситуації тривалість карантину не підлягає скороченню на 8-ий день через тест.

 

5. Чи справді була спроба зґвалтування у Лодзі – справа в руках поліцейських.

Жінка, яка описує подію в профілі Spotted Łódź, стверджує, що, йдучи на роботу, вона стояла на пішохідному переході, недалеко від заводу Dell.

На неї ззаду напав незнайомий чоловік.

«Він підбіг до мене ззаду і зірвав з мене одяг», - розповідає жінка.

Вона почала кликати на допомогу, і переляканий нападник втік на машині.

На крик зреагували колеги жінки, з якими вона працює на одному з виробничих підприємств в Олехові.

На місце події викликали поліцію.

Згідно з висновками слідчих, чоловік схопив шорти жінки ззаду і зірвав їх разом із нижньою білизною. Жінка, захищаючись, сіла на бетон і почала кричати. Поліцейські затримали підозрюваного через кілька десятків хвилин.

Ним виявився 34-річний громадянин України.

Поліція затримала підозрюваного, але його відпустили додому

Жінка стверджує, що, безумовно, впізнала нападаючого в затриманому.

Перед прокурором українець категорично заперечив, що напав на жінку. Він стверджував, що прийшов на роботу раніше і чекав у машині початку своєї зміни.

Слідчі працюють над з’ясуванням справи. Наразі проводиться ДНК-тестування.

 

6. У Німеччині журналістка обмазала себе брудом, щоб показати глядачам як вона допомагала постраждалим під час повені.

Жінка може втратити роботу після того, як її спіймали на брехні.

Сюзанна Олен зробила вигляд, що допомагає постраждалим від повені - насправді жінка просто замазала себе брудом, щоб оживити свої телевізійні кадри.

Останнім часом було зроблено багато таких відеосюжетів для різних каналів із місця подій в затоплених регіонах Німеччини, Бельгії.

Однак журналістка телебачення RTL «вляпалася» в скандал.

Хтось встиг зняти відео як журналістка готувалася до сюжету – не допомагала справді людям, а просто забруднила свій одяг.

Позицію з цього питання опублікувала станція RTL. Редакція зазначила, що поведінка репортера «суперечить принципам журналістики та стандартам станції».

 

7. Польська медична рада хоче, щоб діти пішли до школи у вересні

Проф. Магдалина Марчинська зазначила, що навіть весняна хвиля інфекцій чітко показала легкий перебіг інфекції ковід-19 у дітей.

«Ми вже маємо достатньо наукових та емпіричних доказів, щоб стверджувати, що діти, як правило, не важко хворі після зараження коронавірусом. Важкі випадки пов'язані лише - і рідко - із серйозним поліморфізмом.

Ми хочемо, щоб діти повернулись до нормальної освіти після канікул. Це надзвичайно важливо для дітей та підлітків», зазначила членкиня Ради.

Професорка також визнала, що існує велика ймовірність нових обмежень, які можуть бути запроваджені в Польщі восени.

Вона ще раз повторила, що будь-які обмеження більше не повинні поширюватися на щеплених людей, оскільки це повністю підірве сенс програми вакцинації.

Тому наразі Медична рада наполягає на запровадженні обов’язкових щеплень для лікарів та вчителів.

Допускають, що лише вакциновані зможуть потрапити в кінотеатр, ресторан або басейн.

 

8. У Німеччині запрацює нова система раннього попередження у 2022 році.

Всі ми пригадуємо навчання в школах, коли лунало кілька попереджувальних дзвінків, та класи організовано покидали шкільне приміщення. Такі відпрацювання на випадок пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Також інколи в містах лунає звук сирени – з метою тренування.

Однак в ЄС згідно зі зміненим законодавством система раннього попередження має вийти на новий рівень.

І Німеччина як завжди лідирує в цьому напрямку.

Чиновники заявили, що з середини 2022 року хочуть перейти на нову систему, яка діятиме через послугу мобільного мовлення.

Підійде як і смартфон, так і звичайний мобільний телефон.

І це виправдано, адже із 80 000 попереджувальних сирен, які працювали на початку 90-х, лише близько 15 000 все ще працюють.

Стільникове мовлення - це послуга, що складається з надсилання певної інформації (подібно до SMS) абонентам мережі в межах дії однієї базової станції BTS. Це може бути інформація про дорожню ситуацію, прогноз погоди, інформація про місцезнаходження найближчої станції таксі, відділення поліції, лікарні.

Вони групуються тематично та транслюються на окремих каналах.

 

9. 37-річний українець - єдина жертва аварії під Радомськом.

Як повідомляє Посольство України в Польщі, трагічна подія сталася в суботу.

Десять осіб зазнало аварії. 36-річна жінка, у якій в організмі було 4 проміле алкоголю, спричинила аварію мікроавтобуса марки Volkswagen Transporter та легкового автомобіля марки Ніссан.

Поліцейські встановили, що водійка виїхала на протилежну смугу та призвела до зіткнення.

Потім транспортні засоби скотились з дороги.

«Внаслідок ДТП постраждали 7 громадян України, яких доправлено до медичних закладів в Лодзі, Радомско, Пьотркув-Трибунальські та Ченстохові», - зазначено в пресрелізі.

Відповідно до рекомендацій медиків, які займаються постраждалими, усіх учасників аварії перевезли до лікарень, троє з  них отримали великі тілесні ушкодження, які загрожують життю.

На жаль, врятувати 37-річного громадянина України, який загинув під час операції, не вдалося.

Згідно з висновками поліції, в мікроавтобусі були сім чоловіків української національності у віці від 39 до 54 років та двоє поляків віком від 39 до 40 років. Усі вони працювали в будівельній компанії і того дня мали виконувати роботу в Радомському.

 

10. Скандал у польському університеті через студентів-українців.

Університет Адам Міцкевич в Познані знайшов спосіб покращити свої позиції в міжнародних рейтингах.

Ліміти на вступ для іноземців не включені в загальні.

80 відсотків серед 50 найкращих кандидатів, які будуть здобувати кваліфікацію для вивчення міжнародних відносин в познанському університеті, є переважно українцями та білорусами.

В інших галузях, таких як менеджмент, інформатика та психологія, ця тенденція також помітна.

Представник університету в Познані зазначив: «Протягом багатьох років наш університет збільшує кількість абітурієнтів з таких країн, як Україна та Білорусь. Цього року порівняно з попереднім роком загальна кількість іноземців, зацікавлених у навчанні в АМУ, зросла на 1000 осіб».

Хоча в університетах Кракова, Варшави чи Вроцлава кількість студентів-українців залишається на тому ж рівні.

Ці університети проводять окремий набір людей з Польщі та іноземців.

 Існують також ліміти прийому.

Однак університет у Познані стверджує, що в його роботі немає нічого поганого. Він пояснює, що основою його функціонування є угода між Польщею та Україною. І цим користується. По-перше - хоче отримати кращі місця у світових рейтингах, по-друге - отримує більше грошей, оскільки розмір міністерської субсидії також залежить від індексу інтернаціоналізації.

В АМУ із загальної кількості 35 051 студентів у 2020 році було 1226 з-за кордону (у тому числі 604 з України, 240 Білорусі), у 2019 - 976 (539 з України, 147 з Білорусі) та 2017 - 724 (394 та 127 відповідно).

Цьогорічний набір, здається, є рекордним.

На ситуацію вже відреагували студенти-поляки: вони вивісили відповідні банери. Також палка дискусія ведеться в соцмережах.

Поповнення

Для того, щоб поповнити ваш мобільний, зв'яжіться зручним способом з нашою службою підтримки. Поповнення миттєве

Переказ

Для того, щоб здійснити грошовий переказ з України в Польщу або з Польщі в Україну, зв'яжіться з нашою службою підтримки. Грошовий переказ виконується миттєво.