Перегляд теми

Я не жадібна людина, справді. Якщо треба — завжди можу поділитися їжею, пригостити, дати щось із холодильника. Але моя сусідка по кімнаті, здається, вирішила, що все, що я готую, автоматично стає спільним. Зварила якось каструлю супу на кілька днів. Приходжу ввечері — пів каструлі немає. Я ще подумала: ну добре, може дуже голодна була. Нічого не сказала. Потім почалося регулярно. То сир зникне, то йогурт, то щось, що я спеціально купила собі на сніданок. А нещодавно я наробила голубців. Стояла, крутила їх, готувала, розраховувала, що вистачить хоча б на два дні. Повертаюся — голубців немає. Взагалі. Жодного. І найкраще — порожня каструля стоїть у раковині немита. От тут мене вже накрило. Я не жадібна і мені не шкода одного голубця чи тарілки супу. Але коли людина без дозволу з’їдає все, що ти приготувала, а потім навіть посуд за собою не миє — це вже не «ми ж сусідки». Це просто повна відсутність поваги. Тепер думаю: говорити прямо чи вже просто купувати окремий холодильник із замком? 😅