Просмотр темы

Eric 5.2k

5 лет назад

Administratywny sąd naczelny pierwszej instancji

Для знаючих про, що мова підозрюю таких тут мало, але все ж таки напишу. Чи хтось знає після відмови ПМП і програшу в суді адміністраціїному воєвудському і є підозра що у наступному суді куди вже подано naczelny 1 instalacji також можлива відмова якого рішення по суті є остаточні .Чи хтось стикався, або знає чи можна оскаржити його рішення в європейському суді чи тут вже без шансів?

скрыть

401 401
Поделиться:
Копировать

Добавить в закладки?

Сохранять работодателей могут только зарегистрированные пользователи

Вход Регистрация

Добавить в закладки?

Сохранять вакансии могут только зарегистрированные пользователи

Вход Регистрация

Добавить в закладки?

Сохранять темы могут только зарегистрированные пользователи

Вход Регистрация

10.6K

2 комментария

Віталій

1.4k

5 лет назад

Це дуже легке питання,і я думаю що тут є такі акули знань,що і похлєчне завдання модуль порадити,але можливо зайняті як завжди.
Відповідь по другому питанні ти дав сам,напевно маєш досвід ,
Дам тобі інформацію ,прочитаєш чи ти маєш право подавати,чи строки позволяють.
Удачі знаток?

Підготовка скарги до Європейського суду з прав людини

Підготовка скарги до Європейського суду з прав людини
Крок: виконання умов прийнятності скарги
Скаргу може подавати особа, група людей та "неурядова організація" (стаття 34 ЄКПЛ). Скаржник не може бути органом державної влади, наприклад, комуною. Скарга не може бути анонімною; повинні ідентифікувати скаржника (цього не було, коли скаржник підписав скаргу як "Блондинка": Blontje проти Нідерландів, заява № 7245/09, рішення від 15 вересня 2009 р.).

Скарга може бути подана на державу-учасницю ЄСПЛ щодо права, яке захищається ЄКПЛ, або додаткового протоколу до ЄКПЛ після вичерпання національного провадження / вичерпання доступних засобів правового захисту (якщо вони ефективні) та протягом 6 місяців з дати остаточного рішення (обчислюється з дати його отримання, якщо національна система передбачає: Worm проти Австрії, № 22714/93, рішення від 29 серпня 1997 р., § 33).

Скарга не може бути ідентичною справі, яка вже була розглянута Судом або подана до іншого міжнародного органу (інша міжнародна процедура), якщо вона не містить “нової, відповідної інформації” (стаття 35 (2) (b) ЄСПЛ).

Узагальнюючи початкові вимоги, пов’язані з поданням скарги, ЄСПЛ сформулював їх таким чином (http://www.echr.coe.int/Documents/Application_Notes_POL.pdf):

Суд зможе розглядати скаргу лише в тому випадку, якщо:

- Представлені звинувачення стосуються порушення закону або прав, закріплених у Конвенції та додаткових протоколах;

- Скарга спрямована проти держави, яка ратифікувала відповідну Конвенцію або Додатковий протокол (не всі протоколи ратифіковані усіма державами; перелік ратифікацій доступний на веб-сайті Суду: www.echr.coe.int/applicants) ;

- Представлені твердження стосуються питань, що стосуються відповідальності органів державної влади (законодавчої влади, адміністративних органів, судів тощо). Суд не розглядає звинувачення проти приватних осіб або приватних установ;

- Скарга стосується подій або дій, що відбулися після дати ратифікації

Розглянута Конвенція або Додатковий протокол (перелік із датами ратифікації для кожної країни доступний на веб-сайті Суду: www.echr.coe.int/applicants);

- заявник є безпосередньо та особисто жертвою порушення закону або прав, закріплених у Конвенції (він має статус "жертви";

- Заявник використав усі можливості для відшкодування порушених прав під час провадження у національній владі ("вичерпання національних засобів правового захисту") - це означає, що перед поданням позову до Суду висунуті звинувачення повинні бути передані до суду національні суди. Ця вимога також стосується отримання рішення, винесеного за апеляцією до компетентного суду вищої інстанції. Вищезазначені кошти повинні використовуватися відповідно до національної процедури та в межах строків, передбачених національним законодавством. З іншого боку, не потрібно вдаватися до неефективних засобів правового захисту або до дискреційних або надзвичайних засобів захисту, не передбачених звичайною процедурою оскарження;

- Повна заява була подана до Суду протягом шести місяців з дати остаточного рішення найвищим національним судом або іншим органом, що вирішує тип справи, або дати, коли це рішення було вручено заявнику або представнику заявника. Якщо в даній справі немає ефективних засобів правового захисту, шестимісячний строк починається з дати вчинення акту, події чи судового рішення

скаржився. Шість місяців переривається лише поданням до Суду повної заяви, яка відповідає вимогам ст. 47 Регламенту Суду (див. Текст, що міститься в Документах для осіб, які мають намір подати заяву до Європейського суду з прав людини). Цей термін закінчується через шість місяців, навіть якщо останнім днем цього періоду є неділя або державне свято. На закінчення, форма заяви та вся необхідна інформація та документи повинні бути надіслані до Суду не пізніше останнього дня шестимісячного періоду. Тому ви повинні переконатися, що скаргу було надіслано своєчасно;

- Твердження ґрунтуються на вагомих доказах, які необхідно представити, чітко представляючи ситуацію, що склалася. На підтвердження вищезазначеного, до скарги слід додавати документи, рішення, рішення та медичну документацію. Показання свідків та будь-які інші докази;

- Заявник може довести, що заявлені скарги становлять невиправдане порушення його прав. Не можна скаржитися лише на рішення чи рішення, яке видається заявнику несправедливим або неправильним. Суд не є апеляційним судом проти рішень, винесених національними судами, і не може скасувати їх або змінити;

- Ці твердження ще не розглянуті ні Судом, ні будь-яким іншим міжнародним органом.
Крок: заповніть форму скарги
З 1 січня 2014 року вимоги щодо подання скарги були посилені. Він повинен подаватися в офіційній формі (якщо Суд не вирішить інакше), доступній мовою кожної держави-учасниці до ЄСПЛ на веб-сайті Суду (echr.coe.int). Ви повинні заповнити всі пункти скарги. Невиконання формальних вимог щодо скарги призведе до її визнання неприйнятною.

Нові вимоги до скарги були викладені в розширеному правилі 47 Регламенту Суду (незначні зміни до цього правила набрали чинності 1 січня 2016 року). Невиконання цих вимог розглядається суворо, що може призвести до відхилення скарги на офіційних підставах.

Правило 47 тепер передбачає, що:

"1. Скарга, подана відповідно до ст. 34 Конвенції слід складати на офіційній формі заяви, якщо ЄСПЛ не вирішить інакше. Форма скарги повинна містити всю інформацію, яка вимагається в різних її частинах, а саме:

а) ім'я, дата народження, національність та адреса скаржника та, якщо скаржник є організаційною особою, його повне ім'я та дата реєстрації або реєстрації, реєстраційний номер (за наявності) та адреса зареєстрованого офісу;

(b) якщо заявника представляє адвокат, ім'я, професія, адреса, номер телефону та факсу адвоката;

(c) якщо заявника представляє адвокат, оригінал підпису скаржника із датою призначення адвоката та оригінал підпису адвоката або адвоката, що приймає дозвіл бути представленим у відповідній частині форми;

(d) найменування Договірної Сторони (Сторін), проти якої подано заяву;

д) стислий і розбірливий опис фактів;

f) стисла та розбірлива заява щодо передбачуваного (их) порушення Конвенції, разом із причинами цього; і

є) стислим і розбірливим твердженням, що критерії прийнятності, що містяться у ст. 35 сек. 1 Конвенції.

2.a) Вся інформація, зазначена у пунктах e) - g) пункту 1 вище, повинна бути представлена у відповідній частині форми скарги таким чином, щоб ЄСПЛ міг визначити тип скарги та її предмет, не посилаючись на інші документи.

b) Заявник може доповнити вищезазначену інформацію, додавши до форми заяви документ, що викладає факти та передбачувані порушення Конвенції та причини цього. Обсяг такого вкладення не повинен перевищувати 20 сторінок.

3.1. До форми скарги повинні додаватися:

(а) копії будь-яких документів, що стосуються предмету скарги, зокрема судових рішень чи інших рішень;

б) копії документів та рішень, які доводять, що національні засоби правового захисту були вичерпані та строк, зазначений у ст. 35 сек. 1 Конвенції;

(c) якщо твердження були подані для розгляду в рамках іншого міжнародного розслідування чи врегулювання, копії відповідних документів;

г) якщо скаржник є організаційним підрозділом, зазначеним у пункті 1 а) вище, копія документа або документів, що підтверджують, що скаржник уповноважений діяти від імені цієї організації.

3.2. Документи, подані на підтримку заяви, повинні бути перелічені в хронологічному порядку, пронумеровані послідовно та чітко описані.

Скаржники, які не бажають розкривати свою особу, повинні вказати це та вказати причини, що виправдовують відступ від принципу публічного доступу до інформації в процесі розгляду ЄСПЛ, який може дозволити або надати анонімність самостійно.

ініціативи.

5.1. Невиконання вимог, викладених у пунктах 1-3 цього правила, може призвести до того, що ЄСПЛ не розглядатиме скаргу, якщо:

(а) скаржник надав задовільне пояснення причин, чому він не міг задовольнити вищезазначені вимоги;

(b) скарга стосується заяви про вжиття тимчасового заходу;

в) ЄСПЛ вирішує інше за власною ініціативою або на прохання скаржника.

5.2. ЄСПЛ може в будь-який час вимагати від скаржника надати необхідну інформацію або документи у визначений термін із зазначенням форми або методу їх подання.

6. а) Дата подання скарги у значенні ст. 35 сек. 1 Конвенції, дата, коли заява, що відповідає вимогам, викладеним у цій статті, надсилається до ЄСПЛ. Датою відправлення є дата поштового штемпеля.

b) Однак ЄСПЛ може з важливих причин вирішити, що в якості дати подання слід використовувати іншу дату.

7. Скаржники зобов'язані повідомляти ЄСПЛ про будь-які зміни в їх адресі та про будь-які обставини, що мають значення для скарги ”.

Описані події (факти) та національні судження слід повідомляти у хронологічній послідовності, починаючи з самого раннього.

Як правило, усі листи, адресовані ЄСПЛ, є загальнодоступними, тому скаржник, який вважає, що доступ до певної інформації або документа повинен бути виключений, повинен просити про це (див. Запит на обмеження відкритості судочинства). Скаржник може також вимагати не розголошувати його особу (див. Прохання не розголошувати особу скаржника (прохання про анонімність).

Скарга може бути написана однією з офіційних мов держав-членів Конвенції, тобто також польською. Необхідність використання однієї з двох офіційних мов ЄСПЛ (англійської чи французької) виникне на подальших стадіях провадження, про що скаржник буде проінформований у відділі ЄСПЛ.

Практичні вказівки щодо заповнення форми можна знайти в документі, підготовленому бюро ЄСПЛ національними мовами держав - членів Конвенції. Назва документа польською мовою: